В Україні живуть 41,5 млн громадян. Це чоловіки й жінки, діти, молодь і люди старшого віку, представники різних національностей, кольору шкіри, стану здоров’я … Ми всі різні, але попри нашу різність кожен та кожна з нас заслуговує на повагу, безпеку, гідне ставлення і розвиток. Та, на жаль, дуже багато людей щодня стикаються з суспільними бар’єрами.

Україна має будувати безбар’єрність. Поступово, але невпинно. Але з чого почати? Що залежить від кожного з нас?

Почнімо з мови, якою говоримо. Мова відображає суспільні настрої. Вона швидко реагує на ті зміни, що відбуваються навколо нас.

Саме тому за ініціативи Олени ЗЕЛЕНСЬКОЇ було розроблено "Довідник безбар’єрності" з метою використання коректної лексики у щоденній роботі з особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення.

Цей довідник розкаже, як говорити з повагою до людей, як писати та звертатися, щоб все суспільство не створювало штучних бар’єрів та виключень.

З довідником можна ознайомитися за посиланням:Dovidnik bezbar'ernosti