Коли життя захмарює негода

І вижити не може, хто вже сам

Наше тепло, увага і турбота

Даруються і  душам, і серцям.

     Складний життєвий шлях кожної людини від народження до смерті. Після молодості, зрілого віку ми приходимо до старості. Старість – закономірний фізіологічний процес, який несе з собою послаблення здоров”я, безпорадність, нерідко самотність. Наука стверджує: жити вічно – неможливо, та важливо добитися того,  щоб людське життя продовжувалось до  природної, а не передчасної смерті. Позбавлення  від горя і негараздів, холоду та голоду, відчуття того, що ти потрібний суспільству – ось необхідні вимоги довгого та плідного життя кожної людини.

     Чимало людей на порозі старості знаходять притулок   в стаціонарному відділенні для постійного або тимчасового проживання Срібнянського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних прослуг) . Сюди приходять люди з різними долями і для них створені всі умови, щоб можна було жити повноцінним життям.

      Колектив стаціонару  невеликий  - 15 працівників (завідувач відділення, лікар, завідувач господарства, соціальний працівник,сестра медична, сестра-господиня, 4 молодших медичних сестер по догляду за хворими, 2 кухарі, молодша медична сестра (санітарка-ванниця), молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця), машиніст із прання та ремонту спецодягу. Очолює стаціонарне відділення  Алла Іванівна Бринза, енергійний  і відповідальний керівник.

     Вік – ворог людини, а якщо вона самотня  - ворог подвійний. Та не відчувають себе самотніми в стаціонарному відділенні його мешканці, є до кого обізватись, є з ким поділитися своїми  бідами.  Для  підтримки   здоров’я підопічних  за стаціонаром закріплений лікар Срібнянської центральної районної лікарні  Дрозд Оксана Володимирівна, яка проводить медичний огляд кожного, встановлює діагноз і призначає лікування.

     Показником добробуту життя людини є доброякісне харчування. Одна із необхідних умов збереження здоров’я є   свіжі та різноманітні продукти.  Продукти  закупляються свіжими, крупи є про запас, овочі та фрукти  заготовляємо з осені, а також багато овочів переробляємо «під кришечку» силами працівників відділення. Підопічні забезпечені чотирьохразовим харчуванням - сніданок, обід, полудник та вечеря. Меню різноманітне і складається згідно норми. До раціону входять продукти, які мають всі необхідні організму вітаміни – м’ясо, риба, молочні продукти, яйця, крупи, рослинне та вершкове масло, овочі та фрукти. При складані меню враховується бажання підопічних, є дієтичне харчування. На кухні працює  2 кухаря, які з доброю душею готують для стареньких різноманітні страви. Кожного дня двері відкриває простора їдальня, і працівники кухні від усієї душі бажають стареньким «смачного».

     Підопічні стаціонарного відділення для  живуть великою дружною сім’єю, завжди готові прийти один одному на допомогу. Більш здорові опікуються і допомагають хворим, новеньким завжди допоможуть адаптуватися в новому колективі. На жаль час  летить невпинно  і дехто залишає нас ступаючи  у вічність. Дуже болісно переживають втрату товаришів, проводжають в останню дорогу  всім колективом.

    Так живуть мешканці нашого  стаціонарного відділення, живуть однією родиною, разом долають життєві негаразди та біди, разом сумують і разом веселяться, діляться враженнями від побачених фільмів та спільно обговорюють книги. Одним словом живуть сім’єю не відчуваючи себе самотніми.